Дексдомитор 0,1 мг/мл, 15 мл
- Немає в наявності
860 ₴
Форма випуску, склад і упаковка
Розчин для ін'єкцій прозорий, безбарвний.
1 мл | |
дексмедетомидина гідрохлорид | 500 мкг, |
що відповідає змісту дексмедетомидина | 420 мкг |
Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію хлорид, вода д/в.
Розфасований по 10 мл у скляні флакони, закупорені гумовими пробками, укріпленими алюмінієвими ковпачками, забезпеченими пластиковими ковпачками контролю першого розкриття. Флакони упаковані в індивідуальні картонні пачки в комплекті з інструкцією по застосуванню.
Фармакологічні (біологічні) властивості та ефекти
Дексмедетомидин, що входить до складу препарату Дексдомитор®, є сильним селективним альфа2-адреномиметиком, основна дія якої полягає в гальмуванні передачі нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналином. Під дією препарату у тварин розвивається пригнічення ЦНС, підвищує больовий поріг. Дія дексмедетомидина залежить від дози: малі дози надають середнє седативну дію без аналгезії, в той час як високі дози викликають значний седативний та аналгезуючий ефект.
Дексмедетомидин добре всмоктується після ін'єкції, швидко розподіляється в організмі і легко долає ГЕБ. Концентрація препарату у крові досягає максимуму через 15-30 хв. Більше 90% препарату зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак складає 40-50 хв, у кішок - 60 хв. Дексмедетомидин метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.
За ступенем впливу на організм дексмедетомидин відноситься до високонебезпечним речовин (2 клас небезпеки згідно ГОСТ 12.1.007).
Показання до застосування препарату ДЕКСДОМИТОР®
— для отримання седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок при хірургічних операціях, різних клінічних дослідженнях;
— для попередження агресивності тварин.
Рекомендується використовувати препарат для премедикації при загальній анестезії.
Порядок застосування
Дексдомитор® вводять собакам в/в або в/м, кішкам - в/м.
Дозу препарату підбирають залежно від необхідного ефекту, індивідуальних особливостей і породи тварини. Високі дози викликають виражений седативний ефект і анальгезію, низькі дози надають тільки седативну дію. Для собак дрібних порід вимагається більш висока доза препарату, ніж для великих собак.
Використання дексмедетомидина як засіб для премедикації у собак і кішок значно знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркозу, тому слід з обережністю вводити внутрішньовенні анестетики і уважно стежити за станом тварини.
Кількість інгаляційних анестетиків для підтримання наркозу також знижується.
Для досягнення седативного ефекту і анальгезії Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл застосовують у наступних дозах: собакам - 0.5-2 мл/10 кг маси; кішкам - 0.5 мл/кг маси; Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл у наступних дозах: собакам - 0.1-0.8 мл/10 кг маси; кішкам - 0.1 мл/кг маси.
Дози дексмедетомидина собакам розраховані на одиницю площі поверхні тіла (мкг/м2): в/в - до 375 мкг/м2 площі поверхні тіла; в/м - до 500 мкг/м2площі поверхні тіла.
При введенні спільно з буторфанолом (0.1 мг/кг) для глибокої седації та аналгезії доза дексмедетомидина для в/м введення становить 300 мкг/м2площі поверхні тіла. Доза дексмедетомидина в якості препарату дляпремедикации становить 125-375 мкг/м2 площі поверхні тіла, її вводять за 20 хв до індукції при процедурах, що вимагають анестезії. Доза повинна бути скоригована в залежності від типу хірургічного втручання, тривалості процедури і темпераменту тварини.
Спільне використання дексмедетомидина і буторфанола викликає седативний та аналгезуючий ефект, який розпочинається не пізніше 15 хв після введення і досягає максимуму в межах 30 хв після введення. Седативний ефект триває протягом не менше 120 хв після введення, аналгезуючий ефект - протягом не менше 90 хв. Повне відновлення свідомості відбувається протягом 3 ч.
Премедикація з використанням дексмедетомидина значно знижує дозу необхідного індукує агента і знижує кількість інгаляційних анестетиків для підтримання наркозу. Для досягнення анестезії спільно з пропофолом і тіопенталом забезпечує зниження їх доз на 30% та 60% відповідно. Дексмедетомидин сприяє досягненню постопераційній аналгезії протягом 0.5-4 год, однак цей період залежить від ряду факторів, і наступну дозу аналгетиків слід вводити відповідно з клінічною оцінкою.
Дози, засновані на масі собак, наведені в наступних таблицях.
Рекомендується використання каліброваного шприца з метою забезпечення точного дозування при введенні невеликих обсягів.
Дози препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл для премедикації у собак
Маса собаки (кг) | дексмедетомидин 125 мкг/м2 | дексмедетомидин 375 мкг/м2 | дексмедетомидин 500 мкг/м2 | |||
(мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | |
2-3 | 9.4 | 0.2 | 28.1 | 0.6 | 40 | 0.75 |
3-4 | 8.3 | 0.25 | 25 | 0.85 | 35 | 1 |
4-5 | 7.7 | 0.35 | 23 | 1 | 30 | 1.5 |
5-10 | 6.5 | 0.5 | 19.6 | 1.45 | 25 | 2 |
10-13 | 5.6 | 0.65 | 16.8 | 1.9 | ||
13-15 | 5.2 | 0.75 | ||||
15-20 | 4.9 | 0.85 |
Дози препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл для премедикації у собак
Маса собаки (кг) | дексмедетомидин 125 мкг/м2 | дексмедетомидин 375 мкг/м2 | дексмедетомидин 500 мкг/м2 | |||
(мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | |
2-3 | 9.4 | 0.04 | 28.1 | 0.12 | 40 | 0.15 |
3-4 | 8.3 | 0.05 | 25 | 0.17 | 35 | 0.2 |
4-5 | 7.7 | 0.07 | 23 | 0.2 | 30 | 0.3 |
5-10 | 6.5 | 0.1 | 19.6 | 0.29 | 25 | 0.4 |
10-13 | 5.6 | 0.13 | 16.8 | 0.38 | 23 | 0.5 |
13-15 | 5.2 | 0.15 | 15.7 | 0.44 | 21 | 0.6 |
15-20 | 4.9 | 0.17 | 14.6 | 0.51 | 20 | 0.7 |
20-25 | 4.5 | 0.2 | 13.4 | 0.6 | 18 | 0.8 |
25-30 | 4.2 | 0.23 | 12.6 | 0.69 | 17 | 0.9 |
30-33 | 4 | 0.25 | 12 | 0.75 | 16 | 1.0 |
33-37 | 3.9 | 0.27 | 11.6 | 0.81 | 15 | 1.1 |
37-45 | 3.7 | 0.3 | 11 | 0.9 | 14.5 | 1.2 |
45-50 | 3.5 | 0.33 | 10.5 | 0.99 | 14 | 1.3 |
50-55 | 3.4 | 0.35 | 10.1 | 1.06 | 13.5 | 1.4 |
55-60 | 3.3 | 0.38 | 9.8 | 1.13 | 13 | 1.5 |
60-65 | 3.2 | 0.4 | 9.5 | 1.19 | 12.8 | 1.6 |
65-70 | 3.1 | 0.42 | 9.3 | 1.26 | 12.5 | 1.7 |
Дози препарату Дексдомитор® для глибокої седації та аналгезії з буторфанолом у собак
Маса собаки (кг) | Дексмедетомидин 300 мкг/м2 в/м | ||
дексмедетомидин(мкг/кг) | Дексдомитор® 0.1 мг/мл (мл) | Дексдомитор® 0.5 мг/мл (мл) | |
2-3 | 24 | 0.6 | 0.12 |
3-4 | 23 | 0.8 | 0.16 |
4-5 | 22.2 | 1 | 0.2 |
5-10 | 16.7 | 1.25 | 0.25 |
10-13 | 13 | 1.5 | 0.3 |
13-15 | 12.5 | 1.75 | 0.35 |
15-20 | 11.4 | 0.4 | |
20-25 | 11.1 | 0.5 | |
25-30 | 10 | 0.55 | |
30-33 | 9.5 | 0.6 | |
33-37 | 9.3 | 0.65 | |
37-45 | 8.5 | 0.7 | |
45-50 | 8.4 | 0.8 | |
50-55 | 8.1 | 0.85 | |
55-60 | 7.8 | 0.9 | |
60-65 | 7.6 | 0.95 | |
65-70 | 7.4 | 1 | |
70-80 | 7.3 | 1.1 | |
>80 | 7 | 1.2 |
Дози дексмедетомидина кішкам розраховані в мкг на кг маси тварини.
При використанні препарату Дексдомитор® для проведення інвазійних втручань, операції, що викликають біль від слабкої до помірної, а також процедур та оглядів, які потребують утримання, заспокоєння та знеболювання, доза для кішок становить 40 мкг дексмедетомидина на кг маси, що еквівалентно 0.4 мл препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл на кг маси або 0.08 мл препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл на кг маси тварини.
Використання препарату Дексдомитор® для анестезії спільно з пропофолом забезпечує зниження дози останнього на 50%. Всі анестетики, використовувані для індукції або підтримання наркозу, слід вводити в кількості, необхідній для досягнення ефекту.
Наркоз може бути индуцирован через 10 хв після в/м введення кетаміну кішкам в дозі 5 мг/кг або в/в введення пропофолу.
Маса кішки (кг) | Дексмедетомидин 40 мкг/кг в/м | ||
дексмедетомидин(мкг/кг) | Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл, мл | Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл, мл | |
1-2 | 40 | 0.5 | 0.1 |
2-3 | 40 | 1 | 0.2 |
3-4 | 40 | 1.5 | 0.3 |
4-6 | 40 | 2 | 0.4 |
6-7 | 40 | 2.5 | 0.5 |
7-8 | 40 | 3 | 0.6 |
8-10 | 40 | 3.5 | 0.7 |
Плановане седативну та аналгезуючу дію досягається в межах 15 хв після введення і підтримується протягом 60 хв після введення препарату. Для підтримки седативного і аналгезуючої дії препарат можна вводити повторно через 10-15 хв після першого введення. Дозу повторного введення визначає ветеринарний лікар залежно від стану тварини.
При необхідності седація може бути инвертирована препаратом Антиседан®.
Для запобігання сухості очей слід застосовувати відповідний для цього лубрикант.
Після застосування препарату тварини повинні утримуватися в теплі і при постійній температурі, як під час процедури, так і під час відновлення свідомості.
Рекомендується не давати тваринам їжу протягом 12 год перед введенням препарату Дексдомитор®, прийом води не обмежений.
Після введення препарату тварині не слід давати воду або їжу до тих пір, поки не відновиться здатність ковтати.
Нервовим, агресивним або порушеною тваринам необхідно дати можливість заспокоїтися перед введенням препарату.
Слід регулярно контролювати дихальну і серцеву діяльність. Пульсова оксиметрия може бути корисною, але не ключовою для адекватного моніторингу. При послідовному використанні дексмедетомидина і кетаміну для індукції наркозу у кішок повинно бути доступно обладнання для ручної вентиляції легенів у разі пригнічення дихання або апное. Також рекомендується мати доступ кисень на випадок підозри або виявлення гіпоксемії.
Хворих і ослаблених тварин слід піддавати премедикації препаратом Дексдомитор® перед індукцією і підтриманням загального наркозу тільки на підставі оцінки співвідношення ризику і користі.
Слід уникати порушення режиму дозування препарату.
Побічні ефекти
Безпосередньо після введення препарату можливе зниження АТ, яке потім відновлюється до нормальних значень трохи нижче нормальних. У собак і, особливо, у кішок можлива блювота в перші хвилини після ін'єкції препарату Дексдомитор®.
При введенні препарату Дексдомитор® можливе зниження ЧСС і дихальних рухів, гіпотермія. Кров'яний тиск спочатку підвищується, а потім приходить у норму або стає нижче норми.
Через 5-10 хв після введення може виникнути блювота. У деяких собак і кішок блювота може виникати при відновленні свідомості.
Іноді розвивається блідість та/або ціаноз слизових оболонок. У кішок часто можливо підсихання слизової оболонки очей і рогівки.
Під час седації може виникнути м'язовий тремор, у поодиноких випадках - помутніння рогівки, набряк легенів.
При використанні препарату Дексдомитор® як засіб премедикації у собак можливі брадипное, тахіпное, блювання. Також можуть виникнути брадиаритмия і тахіаритмія, включаючи глибоку синусову брадикардію, AV-блокаду (I і II ступеня) і зупинку синусового вузла. У рідкісних випадках спостерігаються передчасні наджелудочковые і шлуночкові екстрасистоли, пауза синусового вузла, AV-блокада III ступеня.
При використанні препарату Дексдомитор® як засіб премедикації у кішок можливі блювання, позиви до блювання, блідість слизових оболонок і знижена температура тіла. При в/м введенні в дозі 40 мкг/кг (з подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникала синусова брадикардія та синусова аритмія, іноді AV-блокада I ступеня і рідко - передчасна надшлуночкові деполяризація, передсердна бігемінія, пауза синусового вузла, AV-блокада II ступеня або запізнілі скорочення шлуночків.
При одночасному введенні кішкам кетаміну в дозі 10 мг/кг і дексмедетомидина у дозі 40 мкг/кг можливий розвиток тахікардії.
При послідовному використанні препарату Дексдомитор® і кетаміну з інтервалом 10 хв у кішок іноді може виникнути AV-блокада або екстрасистола. Очікуваними явищами є рідкісне дихання, переміжне дихання, гіповентиляція, апное. Відзначають гіпоксемію, особливо в перші 15 хв дексмедетомидин-кетаминовой анестезії. Після подібних процедур спостерігалися блювання, зниження температури тіла і нервозність.
При одночасному застосуванні препарату Дексдомитор® і буторфанола у собак може спостерігатися рідкісне дихання, прискорене дихання, нерегулярне дихання (апное протягом 20-30 сек з наступними кількома швидкими зітханнями), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, борсання, збудження, підвищене слиновиділення, позиви до блювання, блювання, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадиаритмия і тахіаритмія, які можуть включати синусову брадикардію, AV-блокади I та II ступеня, зупинку або зупинку синусового вузла, а також передчасні передсердні, наджелудочковые і шлуночкові екстрасистоли.
Передозування
Передозидровка препарату може призводити до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу і дихання. У разі передозування або якщо дія препарату Дексдомитор®стає потенційно небезпечним для життя тварини, необхідно ввести відповідну дозу препарату Антиседан®.
Антиседан® вводять в/м одноразово.
Для собак доза препарату Антиседан® в мл дорівнює 1/5 дози препарату Дексдомитор®з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл і дозі препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл
Для кішок доза препарату Антиседан® в мл дорівнює 1/10 дози препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.1 мг/мл і половині дози препарату Дексдомитор® з вмістом дексмедетомидина 0.5 мг/мл
В разі триваючого пригніченого стану у тварини можна ввести Антиседан® повторно через 10-15 хв.
Протипоказання до застосування препарату ДЕКСДОМИТОР®
— тяжкі системні захворювання;
— серцева недостатність;
— порушення функції печінки або нирок;
— вагітність і період лактації;
— вік собак молодше 4 місяців;
— вік кішок молодше 3 місяців;
— підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки і заходи особистої профілактики
Безпека препарату Дексдомитор® для вагітних і лактуючих тварин не була встановлена, тому не рекомендується застосовувати препарат вагітним і лактуючим тваринам.
Дексдомитор® потенціює дію препаратів, що пригнічують ЦНС: транквілізаторів, седативних засобів, препаратів для загальної анестезії. Тому необхідно відповідним чином коригувати дозу.
Дексдомитор® не призначений для застосування продуктивним тваринам.
Заходи особистої профілактики
При роботі з препаратом Дексдомитор® слід дотримуватися загальні правила особистої гігієни і техніки безпеки, передбачені при роботі з лікарськими препаратами. По закінченні роботи слід ретельно вимити руки теплою водою з милом.
При случайном контакте лекарственного препарата с кожей или слизистыми оболочками глаз их необходимо промыть большим количеством воды. Людям с гиперчувствительностью к компонентам препарата Дексдомитор® следует избегать прямого контакта с лекарственным препаратом. В случае появления аллергических реакций или при случайном попадании препарата в организм человека следует немедленно обратиться в медицинское учреждение (при себе иметь инструкцию по применению или этикетку), не следует водить автомобиль.
Пустые флаконы из-под лекарственного препарата запрещается использовать для бытовых целей, они подлежат утилизации с бытовыми отходами.
Условия хранения Дексдомитор®
Препарат следует хранить в закрытой упаковке производителя в сухом, защищенном от прямых солнечных лучей, недоступном для детей месте, отдельно от продуктов питания и кормов при температуре от 2°С до 25°С.
Неиспользованный препарат утилизируют в соответствии с требованиями законодательства.
Срок годности Дексдомитор®
Строк придатності при дотриманні умов зберігання - 3 роки з дня виробництва, після першого відкриття флакона - 28 днів, після змішування в одному шприці з кетаміном і/або буторфанолом - не більше 2 ч. Забороняється застосовувати Дексдомитор® після закінчення терміну придатності.
Основні атрибути | |
---|---|
Виробник | Orion |
Країна виробник | Фінляндія |
Основні | |
Форма випуску | Рідина |
- Ціна: 860 ₴